Тишком-нишком - Ани Лорак

Тишком-нишком у вікно, крадькома тиха ніч загляда.

Місяць сипле золото, він про тебе мені нагадав.

Ті вуста, що при зорянім сяйві цілував, ту усмішку, що на мить затамував.

В пічці вогник догора, його сили пірнули в димар.

Полетіли догори, розгубилися десь серед хмар.

Це любов наша десь потонула в далині, лише спогади лишилися мені.

Приспів:

Тебе нема, тебе нема, я залишилася сама.

Тебе нема, тебе нема, я залишилася без тебе сама.

Сама.

Тишком-нишком у вікно, крадькома тиха ніч загляда.

Місяць сипле золото, він про тебе мені нагадав.

Ті вуста, що призорянім сяйві цілував, ту усмішку, що на мить затамував.

Приспів:

Тебе нема, тебе нема, я залишилася сама.

Тебе нема, тебе нема, я залишилася без тебе сама.

Сама.

Leise im Fenster, verstohlen stille Nachtblicke.

Der Mond gießt Gold, er erinnerte mich an dich.

Diese Lippen, die sich im Sternenlicht küssten, dieses Lächeln, das sich für einen Moment verbarg.

Das Feuer im Ofen ging hoch, seine Kraft stürzte in den Schornstein.

Sie flogen auf, verloren irgendwo in den Wolken.

Diese unsere Liebe versank irgendwo im Tal, nur Erinnerungen blieben mir.

Chor:

Du bist weg, du bist weg, ich bin allein.

Du bist weg, du bist weg, ich bin ohne dich geblieben.

Selbst.

Leise im Fenster, verstohlen stille Nachtblicke.

Der Mond gießt Gold, er erinnerte mich an dich.

Diese Lippen, die den sternenklaren Glanz küssten, dieses Lächeln, das sich für einen Moment verbarg.

Chor:

Du bist weg, du bist weg, ich bin allein.

Du bist weg, du bist weg, ich bin ohne dich geblieben.

Selbst.