Пробач - KRUTЬ

Пробач

Якщо знову приношу жалі

Пробач

Якщо спогади кличуть мов журавлі

Пробач

Якщо знову приношу жалі

Пробач

Якщо спогади кличуть мов в небі журавлі

Пробачення прошу, знову у тебе пробачення прошу

Сам себе питаю скільки можна?

Сам собі кажу не вивожу…

Обіцяв тобі світ підкорити, себе підкорити не зміг

Нарішав тобі літо щоб цілий рік було, забув як ти любиш сніг…

А ти все пробачаєш, я інколи злюсь через це іще дужче

Замість того щоб злитись на себе, ось вона наглість кричуща…

Та на себе не годен уже, нажаль, не попускає навіть плач

Варіантів лишилось крапаль, знову попрошу - пробач…

Пробач

Якщо знову приношу жалі

Пробач

Якщо спогади кличуть мов журавлі

Пробач

Якщо знову приношу жалі

Пробач

Якщо спогади кличуть мов в небі журавлі

Кажеш, шо знаєш тепер,

Чому в нас спочатку так довго не було побачень

Бо я кандидат у майстри спорту, з просіння пробачень

Всесвіт хотів тебе застерегти, від інфантильних цих тупняків

Але тепер мусим далі гребти, бо вже давно ми заплили за всі буйки

Така-от історія, в якій ми з тобою головні герої

Хочеться фантасмагорію, та наразі лиш серіальчик виходить…

Непересічний і неочікуваний, як ця рима остання

Добре шо приспів душевний - про життя і кохання.

Кохання

Без шансів

На себе візьму

В повільному танці

Тебе обійму

У твоїх долонях

Я - вільний птах

Мій горизонт починається

На твоіх устах

Пробач

Якщо знову приношу жалі

Пробач

Якщо спогади кличуть мов журавлі

Пробач

Якщо знову приношу жалі

Пробач

Якщо спогади кличуть мов в небі журавлі

Es tut mir leid

Wenn ich wieder Reue bringe

Es tut mir leid

Wenn Erinnerungen wie Kraniche rufen

Es tut mir leid

Wenn ich wieder Reue bringe

Es tut mir leid

Wenn Erinnerungen rufen wie Kraniche am Himmel

Ich entschuldige mich, ich entschuldige mich noch einmal bei Ihnen

Ich frage mich, wie viel ist möglich?

Ich sage mir, ich nehme es nicht raus...

Ich habe dir versprochen, die Welt zu erobern, aber ich konnte mich selbst nicht erobern

Ich habe den Sommer für dich gemacht, damit er das ganze Jahr dauert, ich habe vergessen, wie sehr du Schnee liebst ...

Und du vergibst alles, manchmal werde ich deswegen wütender

Anstatt sich über sich selbst zu ärgern, schreit sie hier dreist...

Aber er ist seiner selbst nicht mehr würdig, leider erlaubt er sich nicht einmal zu weinen

Es bleiben nur noch wenige Möglichkeiten, ich frage nochmal nach - tut mir leid...

Es tut mir leid

Wenn ich wieder Reue bringe

Es tut mir leid

Wenn Erinnerungen wie Kraniche rufen

Es tut mir leid

Wenn ich wieder Reue bringe

Es tut mir leid

Wenn Erinnerungen rufen wie Kraniche am Himmel

Du sagst, du weißt es jetzt

Warum haben wir uns anfangs nicht so lange verabredet?

Weil ich ein Kandidat für den Master of Sports bin, mit Entschuldigung

Das Universum wollte dich vor diesen infantilen Narren warnen

Aber jetzt müssen wir weiterrudern, denn wir sind längst an allen Bojen vorbeigeschwommen

Dies ist die Geschichte, in der Sie und ich die Hauptfiguren sind

Ich will eine Phantasmagorie, aber im Moment erscheint nur eine Serie...

Ungewöhnlich und unerwartet, wie dieser letzte Reim

Gut, dass der Refrain gefühlvoll ist – über das Leben und die Liebe.

Liebe

Keine Chance

Ich werde es auf mich nehmen

In einem langsamen Tanz

Ich werde dich umarmen

In deinen Handflächen

Ich bin ein freier Vogel

Mein Horizont beginnt

Auf deinen Lippen

Es tut mir leid

Wenn ich wieder Reue bringe

Es tut mir leid

Wenn Erinnerungen wie Kraniche rufen

Es tut mir leid

Wenn ich wieder Reue bringe

Es tut mir leid

Wenn Erinnerungen rufen wie Kraniche am Himmel