Формула кохання графа Каліостро - НеДіля

Ти не знаєш про що я,

Я не знаю про що ти,

Нам замало тих слів,

Які придумали люди.

Ти мовчиш не тому що,

Я мовчу не тому що,

Просто близько мочей

Можна дещо сказати.

Приспів:

Чи замало нам треба,

Щоб закохатися?

Чи багато нам треба,

Щоб об'єднатися?

І слова, навіть, зайві

Будуть, як грати.

Чи достатньо нам

Просто кохати?

Між планетами Сонце,

Як в кімнаті віконце.

Там буває похмуро,

А буває і весело.

Час від часу зникаєм,

Потім знов зустрічаєм,

Але відстань відносим —

Нам не порахувати.

Приспів.

Навіть граф Каліостро

Посміхався так гостро,

Але формулу кохання

Так і не зміг розгадати.

Уно-уно моменто,

Окрім всіх елементів,

Хто згадає про що я?

Хто розкриє нам карти?

Приспів.

(2)

Du weißt nicht, wovon ich rede,

Ich weiß nicht, wovon du redest,

Wir haben nicht genug von diesen Worten

Welche Leute sich ausgedacht haben.

Du schweigst nicht, weil

Ich schweige nicht, weil

Direkt in der Nähe des Urins

Etwas kann gesagt werden.

Chor:

Wir brauchen fast,

Sich verlieben?

Wie viel brauchen wir

Vereinigen?

Und Worte sind sogar überflüssig

Es wird sein, wie man spielt.

Reicht uns das?

Nur Liebe?

Zwischen den Planeten die Sonne,

Wie ein Fenster in einem Raum.

Dort ist es düster,

Und manchmal macht es Spaß.

Von Zeit zu Zeit verschwinden wir,

Dann treffen wir uns wieder,

Aber die Entfernung, die wir nehmen -

Wir zählen nicht.

Chor.

Sogar Graf Cagliostro

Er lächelte so scharf,

Aber die Formel der Liebe

Ich konnte es nicht herausfinden.

Uno-uno-Moment,

Neben allen Elementen

Wer wird sich daran erinnern, was ich bin?

Wer zeigt uns die Karten?

Chor.

(2)