Зачекай - ТНМ Конго

Гілля, гілля царапає вікна

У вікнах — пусто, навколи — пусто, на дворі - зусман.

Нікого немає, нічого немає, та окрім синій темряви

мені хватає.

Темряви мені хватає (так!)

Тримає (так!) гукає (так!) сяй, сяй, сяй, сяй негайно.

Тимчасові тайни мають принаймні бажання

себе відкрити.

Таємниці - як діти.

Сьогодні - образа

Та завтра відразу це вже не є тайни

Це вже є бажання.

Це вже є бажання

отримать образу, хоча з нею є лише вікна

Та гілля.

У вікнах пусто, на дворі - зусман

Керує, шепоче:

Щодня буде так, але є ще те

гілля.

Зоряной пиллю образи

насіння сідає на вікна.

Прикро

Чому?

Тому, що мені прикро

Почивай, засинай.

Лягу я на край

Не лягай!

Вночі впаду за край.

Починай!

Почекаю, може хтось скаже,

Хтось скаже: зачекай!

ІІ

Гілля, гілля царапає вікна.

Повітря, тремтяще повітря… Звідки повітря?

Я чую, як вітер зоряну пил жене далі

Образа триває, мене вживає, образа триває.

У темряві сяє пил!

Де взяти сил для кволих крил.

Де взяти дозвіл на постріл у вітер,

Повітря триває, вжимає у вікна

Питає скрізь вікна: Чому тобі… Чому тобі прикро?

Що?

Що?

Щодня буде краще.

Але живе гілля з зоряной пиллю

Це все ж таки краще, ніж порожній ранок.

Пусто?

Так!

Але без обману

ІІІ

Так, так, чи не так, та танцють гопак вітер з зоряной пиллю.

Образи насіння сідає на вікна.

Прикро?

Так!

Так!

Отой їх гопак у темряві синій забира сили,

останні сили (у темряві синій забира сили)

Так, тільки так, та вже так більш не можна!

Удень — лише гроші.

Скажені гроші.

Тягне у ніч не менш скажений вітер

Склада з синіх літер на склі чиєсь ім'я,

керує, шепоче, та все ж склада чиєсь ім'я,

Iм’я тає, не пам’ятаю, що було вчора чого не було вчора

Лише з ехом розмова та ехо питає: що тобі сяє?

Я лише відповідаю на питання скрізь вікна

Прикро мені лише від того, що прикро

Äste, Äste, die Fenster zerkratzen

Die Fenster sind leer, die Umgebung ist leer, und der Hof ist leer.

Da ist niemand, nichts, außer der blauen Dunkelheit

Ich habe genug.

Ich habe genug Dunkelheit (ja!)

Hält (ja!) Schreit (ja!) Glanz, Glanz, Glanz, Glanz sofort.

Temporäre Geheimnisse haben zumindest Wünsche

entdecke dich selbst.

Geheimnisse sind wie Kinder.

Heute ist eine Beleidigung

Aber morgen ist kein Geheimnis mehr

Das ist schon ein Wunsch.

Das ist schon ein Wunsch

wird das Bild bekommen, obwohl es nur Fenster hat

Und Äste.

Die Fenster sind leer, der Hof ist zusman

verwaltet, flüstert:

Es wird jeden Tag so sein, aber es gibt noch mehr

Geäst.

Star sah Bilder

Samen sitzen an den Fenstern.

Es tut uns leid

Wieso den?

Weil es mir leid tut

Ausruhen, einschlafen.

Ich legte mich auf den Rand

Geh nicht ins Bett!

Nachts werde ich über die Kante fallen.

Loslegen!

Ich werde warten, vielleicht sagt jemand

Jemand wird sagen: Warte!

ІІ

Äste, Äste, die Fenster zerkratzen.

Luft, zitternde Luft … Woher kommt die Luft?

Ich höre den Wind, der den Sternenstaub wegtreibt

Die Beleidigung geht weiter, sie verzehrt mich, die Beleidigung geht weiter.

Staub leuchtet in der Dunkelheit!

Woher man Kraft für schwache Flügel bekommt.

Wo bekomme ich die Erlaubnis, im Wind zu schießen,

Die Luft geht weiter, drückt sich in die Fenster

Er fragt überall Windows: Warum bist du ... Warum tut es dir leid?

Was?

Was?

Es wird jeden Tag besser.

Aber lebende Zweige mit Sternenstaub

Es ist immer noch besser als ein leerer Morgen.

Leer?

So!

Aber ohne Täuschung

III

Ja, ja oder nein, aber Hopak-Windtanz mit Sternenstaub.

Bilder von Samen hängen an den Fenstern.

Es tut uns leid?

So!

So!

Otoi ihr Hopak in Dunkelblau nimmt Kraft weg,

letzte Kräfte (im Dunkeln nimmt die Kraft weg)

Ja, nur ja, aber es geht nicht mehr!

Tagsüber - nur Geld.

Verrücktes Geld.

Der Wind tobt in der Nacht nicht weniger

Zusammensetzung blauer Buchstaben auf dem Glas des Namens einer Person,

verwaltet, flüstert und doch einen Namen komponiert,

Der Name verblasst, ich erinnere mich nicht, was gestern passiert ist und was gestern nicht passiert ist

Nur mit dem Echo fragt das Gespräch und das Echo: Was strahlt für dich?

Ich beantworte einfach überall Fragen

Es tut mir leid, nur weil es mir leid tut