Слово - Артём Лоик

А знаєш, що мене, друже, дістало?

Що мої тексти давно не веселі

Що піді мною горять п'єдестали

I я забив на нескорені скелі…

А знаєш, що мені, друже по горло

Набридло, — так це обрана мною самотність

Яку я ніс величаво і гордо

Тобі весь час одягаючи в творчість,

А знаєш, що мене, друже спіймало?

Моя мета всіх змінити навколо

І я змінив і доволі не мало…

Але звичайно лиш себе самого,

А знаєш, що мені друже до болю

Зараз потрібно, щоб душу зашити?

Так!

Знуву ділити слова ці з тобою!

І не вмирати життя, а прожити!

І щоб назавтра зі мною не сталось

Я буду бити руками постійно

На очах напівпустого залу —

Свою бетонну невидиму стіну!

І щоб назавтра зі мною не снилось, —

Хай які бурі зривають вітрила!

У мене знову моя супер-сила, —

Слово, мова, правда, рими!

Слово, мова, правда, рими!

Моє слово!

Моя мова!

Моя правда!

Мої рими!

Слово, мова, правда, рими!

Моє слово!

Моя мова!

Моя правда!

Мої рими!

Слово, мова, правда, рими!

Слово, мова, правда, рими!

Слово, мова, правда, рими!

Слово, мова, правда, рими!

А знаєш, що, друже, варто овацій, —

Напевно тільки лишитись собою!

А із новацій, напевно, — нова ціль!

І не лишати свою долю — долі

А знаєш, що, друже, варто поваги

Напевно, — сила світити для когось,

А знаєш, що друже варто уваги, —

Можливо світло і є нашим Богом,

А знаєш, що, друже, рухає нами?

Відсутність руху до нас перемоги,

А знаєш, щоби махнути крилами

Все ж таки треба побігти до того,

А не стояти і думати та є

Моя дорога, чи варто повернутись до миски…

А знаєш, друже, вогонь не вертає

На спалене місце!

Weißt du, was mich erwischt hat, mein Freund?

Dass meine Texte schon lange nicht mehr lustig sind

Diese Sockel brennen unter mir

Und ich habe auf unbesiegten Felsen gepunktet…

Und du weißt, was mit mir passiert ist, mein Freund

Ich bin müde - das ist die Einsamkeit, die ich gewählt habe

Die ich majestätisch und stolz trug

An Sie, die sich die ganze Zeit in Kreativität kleiden,

Weißt du, was mich erwischt hat, mein Freund?

Mein Ziel ist es, alle um mich herum zu verändern

Und ich habe mich verändert und ziemlich…

Aber natürlich nur ich selbst,

Und du weißt, dass mein Freund Schmerzen hat

Jetzt müssen Sie die Seele nähen?

So!

Ich werde diese Worte wieder mit dir teilen!

Und nicht das Leben zu sterben, sondern zu leben!

Und damit es mir morgen nicht passiert

Ich werde meine Hände ständig schlagen

Vor einer halbleeren Halle -

Ihre unsichtbare Wand aus Beton!

Und damit ich am nächsten Tag nicht träume -

Lass die Stürme die Segel brechen!

Ich habe wieder meine Superkraft -

Wort, Sprache, Wahrheit, Reime!

Wort, Sprache, Wahrheit, Reime!

Mein Wort!

Meine Sprache!

Meine Wahrheit!

Meine Reime!

Wort, Sprache, Wahrheit, Reime!

Mein Wort!

Meine Sprache!

Meine Wahrheit!

Meine Reime!

Wort, Sprache, Wahrheit, Reime!

Wort, Sprache, Wahrheit, Reime!

Wort, Sprache, Wahrheit, Reime!

Wort, Sprache, Wahrheit, Reime!

Und du weißt, mein Freund, das ist den Applaus wert -

Wahrscheinlich einfach bleiben!

Und von den Innovationen wahrscheinlich - ein neues Ziel!

Und verlasse dein Schicksal nicht - Schicksal

Und Sie wissen, mein Freund, dass das Respekt verdient

Wahrscheinlich - die Kraft, für jemanden zu glänzen

Und du weißt, dass ein Freund Aufmerksamkeit verdient -

Vielleicht ist Licht unser Gott,

Weißt du, was uns antreibt, mein Freund?

Mangel an Bewegung in Richtung uns Sieg,

Und Sie wissen schon, mit den Flügeln zu schlagen

Muss noch laufen

Anstatt zu stehen und zu denken und zu essen

Mein Lieber, lohnt es sich, zurück in die Schüssel zu gehen …

Und wissen Sie, mein Freund, das Feuer kehrt nicht zurück

Zum verbrannten Ort!