Крила - Мандри

Чорнії крила, шалені вітрила!

Білая крига йде в сонячний край.

Рідная, милая доля щасливая,

Як заблукаю мене відшукай!

Чотири вітри у моїй свиті,

Сушена риба й хліб у мішку…

Чиста водиця у моїй криниці,

Та мертвії голови в сірім сніжку.

Птаха-невдаха, душа бідолаха

В чорнії скелі не бийся крилом.

В плакучих вербах, у сонячнім серпні,

В синьому небі над тихим ставком…

Літай…

Літай…

Schwarze Flügel, verrückte Segel!

Weißes Eis geht zum Sonnenrand.

Eingeborenes, süßes Schicksal glücklich,

Finde mich, wenn ich mich verlaufen habe!

Vier Winde in meiner Suite,

Getrockneter Fisch und Brot in einer Tüte…

Reines Wasser in meinem Brunnen,

Und tote Köpfe im grauen Schnee.

Der Vogelverlierer, die Seele des armen Mannes

Kämpfe nicht mit deinen Flügeln im schwarzen Felsen.

In Trauerweiden, im sonnigen August,

Im blauen Himmel über einem stillen Teich…

Fliegen…

Fliegen…