Атомна помпа -

Я іду на розслабоні, попиваючи сік,

Сонце світить мені в скроню, зігріває лівий бік.

Пахне літо липоцвітом і бентежить мою кров,

Змусить збуджено тремтіти, потім розслабляє знов.

Продаються полуниці за ціною ковбаси,

Коротесенькі спідниці, як магнітні полюси.

Мої погляди блукають знизу-вгору, згори-вниз —

Ні на що не натякаю, просто мрію про сюрприз.

Проїжджає вантажівка, натискає на клаксон,

Дуже нетвереза жінка демонструє лексикон.

Кожен має свої справи, кожен має власний біль,

То розбіглись вліво-вправо, то злетілись звідусіль.

Переповнені вокзали, на квитки росте ціна.

Десь по радіо сказали — чи то криза, чи війна.

Емігранти, окупанти — вибирати нам не час!

Ми — чорнобильські мутанти, в серці кожного із нас…

Атомна помп!

Атомна па!

Атомна помп!

Помп!

Атомна па!

Па!

Знову тиснуть звідусюди і дорослі, і малі.

Десь поділись добрі люди, залишились тільки злі.

Що чекати?

Треба брати це життя під свій контроль,

Розривати пута-ґрати, жити, а не грати роль!

Я до сонця посміхаюсь — що там, сонце, як живеш?

Груди розпирає радість і вона не має меж!

Вірю я — з гидкої браги вийде дивовижний квас!

І додає мені наснаги те, що в кожному і з нас…

Ich gehe entspannt, trinke Saft,

Die Sonne scheint in meine Schläfe, wärmt die linke Seite.

Riecht nach Sommerblumen und verwirrt mein Blut,

Sie werden aufgeregt zittern und sich dann wieder entspannen.

Erdbeeren werden zum Wurstpreis verkauft,

Kurze Röcke sind wie magnetische Pole.

Meine Augen wandern von unten nach oben, von oben nach unten -

Ich deute nichts an, ich träume nur von einer Überraschung.

Ein Lastwagen fährt vorbei, drückt auf die Hupe,

Eine sehr betrunkene Frau demonstriert ein Lexikon.

Jeder hat sein eigenes Geschäft, jeder hat seinen eigenen Schmerz,

Dann rannten sie nach links und rechts und flogen dann überall hin.

Überfüllte Bahnhöfe, Ticketpreise steigen.

Irgendwo im Radio hieß es - ob Krise oder Krieg.

Emigranten, Besatzer – wir haben keine Zeit zu wählen!

Wir sind Tschernobyl-Mutanten, im Herzen eines jeden von uns …

Atompumpe!

Atompa!

Atompumpe!

Pumpe!

Atompa!

Pas!

Sowohl Erwachsene als auch Kinder drängen wieder überall.

Irgendwo, wo gute Menschen teilten, blieben nur schlechte übrig.

Was zu erwarten ist?

Wir müssen dieses Leben unter unsere Kontrolle nehmen,

Brich die Fesseln, lebe, spiele keine Rolle!

Ich lächle die Sonne an - was geht, Sonne, wie lebst du?

Brust platzt vor Freude und es sind keine Grenzen gesetzt!

Ich glaube - aus dem hässlichen Gebräu wird ein erstaunlicher Kwas kommen!

Und es inspiriert mich, dass in jedem von uns …