Стереодень - Антитіла

Коли сірий екран залишив нам туман і усе в один колір

Чорно-білий ефір і на всі полюси чорно-білий закон

Ми сховались у тінь, ми забули про сон, ми закинули телефон

Тільки море ідей, океани думок і оголений мікрофон

І в новий стереодень ми візьмем більше ніж нам треба

В новий стереодень залишим більше ніж слова

В новий стереодень зійдемо вітром теплим з неба

В новий стереодень антитіла…

Коли голос один проти тисячі слів, він не вартий нічого,

А коли він живе у полоні гітар — не забути його

Ніби ранішній сон, ніби дивне тепло, ніби сонячне золото

Він за нами прийде, стане кожним із нас, не помітить ніхто

Стереодень…

Als der graue Bildschirm uns Nebel und alles in einer Farbe hinterließ

Schwarz-weißer Äther und schwarz-weißes Gesetz an allen Polen

Wir versteckten uns im Schatten, wir vergaßen den Schlaf, wir ließen das Telefon fallen

Nur ein Meer von Ideen, Ozeane von Gedanken und ein nacktes Mikrofon

Und in der neuen Stereoanlage werden wir mehr nehmen, als wir brauchen

Am neuen Stereotag hinterlassen wir mehr als nur Worte

An einem neuen Stereotag werden wir mit einem warmen Wind vom Himmel herunterkommen

Im neuen Stereo-Antikörper…

Wenn eine Stimme gegen tausend Worte ist, ist sie nichts wert,

Und wenn er in der Gefangenschaft der Gitarren lebt – vergiss ihn nicht

Wie ein Morgentraum, wie eine fremde Wärme, wie Sonnengold

Er wird nach uns kommen, jeder von uns werden, niemand wird es merken

Stereo…