Вільним небокраєм - Тінь Сонця

Вільним небокраєм

Буйний Вітер мандрував,

Як вернув до Чортомлику,

Сивий Дуб його спитав:

«Чи то й справді перевівся

Любий мій минулий цвіт,

І онуків більш немає

І не являться на Світ?

Що ж, лети аж із листям моїм,

Зазирни в наддніпрянські оселі,

І повідай мої слова

Невеселі…

Полети, хоч із гіллям моїм

До Десни, до Дністра і до Бугу,

В горах та у лісах розвій

Мою тугу…"

«Не сумуйте, Діду,

— Буйний враз відповідав,

Ще живі онуки Ваші,

Я ж до кожного літав!

На Чумацькім, Слава Богу,

Зорі яснії зійшли,

Всі зібралися в дорогу,

Лиш моліться, щоб дійшли…

Спи, Старий, хоч на мить спочинь,

Тобі ж гостей по ночі стрічати,

Коней їхніх в Чортомлику

Напувати…

Спи Дідусь, листя бережи,

Ти є цвітом Славетного роду,

Не журись, завтра і тобі

До Походу!"

Freier Himmel

Der starke Wind reiste,

Als er nach Chortomlyk zurückkehrte,

Grey Oak fragte ihn:

„Das ist uns damals einfach aufgefallen

Meine frühere Lieblingsfarbe,

Und es gibt keine Enkelkinder mehr

Und nicht in der Welt erscheinen?

Nun, flieg mit meinen Blättern,

Schau in die Dnjepr-Häuser,

Und sag meine Worte

Unzufrieden…

Flieg doch mit meinen Zweigen

An die Desna, an den Dnjestr und an den Bug,

Entwicklung in den Bergen und Wäldern

Meine Sehnsucht…“

„Sei nicht traurig, Opa,

- Big antwortete sofort,

Deine Enkel leben noch,

Ich bin zu allen geflogen!

Auf der Milchstraße, Gott sei Dank,

Die klaren Sterne sind aufgegangen,

Alle versammelten sich auf der Straße,

Beten Sie einfach, um dorthin zu gelangen …

Schlafe, alter Mann, ruhe wenigstens einen Augenblick,

Du triffst Gäste in der Nacht,

Ihre Pferde in Chortomlyk

Wasser…

Schlaf Opa, pass auf die Blätter auf,

Du bist die Blume der glorreichen Familie,

Keine Sorge, morgen auch

Vor dem März!“