Чортополох - Таисия Повалий

Розійшлися дві дороги, дві дороги — два шляхи.

Розійшлися-розлетілись ми, як вільнії птахи.

Я пішла я на захід сонця, ти пішов на його схід —

Вже не бачу на долонці я твоєї долі слід.

Дві дороги розвели нас, розкидали по землі,

Як розходяться у морі два самотні кораблі.

Що ти робиш, я не знаю — може, тужиш, може, ні.

Ти веселий — знов сумна я, знов невесело мені…

Приспів:

Там, де я — там тебе нема,

Там, де ти — там завжди зима,

Там.

де я — в небесах птахи,

Там, де ти — там одні сніги.

Там, де я — там веселий сміх,

Там, де ти — там журба і гріх.

Там, де нам було добре вдвох —

Не росте чортополох.

Ми далекі люди стали, ми на різних берегах:

Берег мій завжди зелений, берег твій завжди в снігах.

Друзі кажуть «божевольні», друзі знають більше нас,

Ну, а я прохаю долі нам побачитись ще раз.

Приспів

Zwei Straßen gingen auseinander, zwei Straßen - zwei Wege.

Wir trennten uns und flogen davon wie freie Vögel.

Ich ging zum Sonnenuntergang, du gingst zum Sonnenaufgang -

Ich sehe die Spur deines Schicksals nicht mehr auf meiner Handfläche.

Zwei Straßen trennten uns, verstreut auf dem Boden,

Wie zwei einsame Schiffe im Meer auseinanderlaufen.

Ich weiß nicht, was du tust – vielleicht bist du traurig, vielleicht auch nicht.

Du bist glücklich – ich bin wieder traurig, ich bin wieder nicht glücklich …

Chor:

Wo ich bin, da bist du nicht,

Wo du bist, ist immer Winter,

Dort.

wo ich bin - Vögel im Himmel,

Wo du bist, liegt etwas Schnee.

Wo ich bin, da wird fröhlich gelacht,

Wo du bist, gibt es Leid und Sünde.

Wo es uns beiden gut tat -

Disteln wachsen nicht.

Wir sind ferne Menschen, wir sind an verschiedenen Ufern:

Mein Ufer ist immer grün, dein Ufer ist immer im Schnee.

Freunde sagen "verrückt", Freunde wissen mehr als wir,

Nun, ich bitte das Schicksal, uns wiederzusehen.

Chor