Eternity - Drudkh

У вічності, де світла струм тече,

повільно крутяться колеса часу,

що на верстаті золотому тче

свій килим різнобарвний.

Дольні паси

пускає в рух незримий наш двигун.

Мигтить узору плетиво примхливе,

І завжди врівноважує вагу

Той, що складе в копу доспіле жниво,

Все змірить мірою й благословить.

Нас темрява обсотує і боре,

лише часами блискавка на мить

із пітьми вихопить шматок узору,

і ми, прокинувшись із небуття,

якийсь уривок бачимо: химерні

страшні чи ясні обриси життя.

Ми у руці тримаєм тільки зерна;

Гаїв не бачимо, що з них зростуть

І зашумлять зеленим верховіттям.

Ми лиш п'ємо гаркаву каламуть,

Жахним на світ рождені лихоліттям…

In der Ewigkeit, wo ein Lichtstrom fließt,

Die Räder der Zeit drehen sich langsam,

die auf einer goldenen Maschine webt

Dein Teppich ist bunt.

Untergurte

startet unseren unsichtbaren Motor.

Blinkendes Muster, das kapriziös webt,

Und gleicht das Gewicht immer aus

Wer die Ernte auf den Haufen legt,

Er wird alles in Maßen messen und segnen.

Dunkelheit überwältigt uns und kämpft,

nur stundenlange Blitze für einen Moment

schnappt aus der Dunkelheit ein Stück Muster,

und wir, aus dem Nichts erwachend,

wir sehen eine Passage: bizarr

beängstigende oder klare Umrisse des Lebens.

Wir halten nur Körner in unseren Händen;

Wir sehen keine Haine aus ihnen wachsen

Und mit grünen Kreiseln Lärm machen.

Wir trinken nur bittere Trübung,

Schrecklich in der Welt, geboren aus Widrigkeiten …