Blood - Drudkh

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

Текла, текла та й висохла.

Степи зеленіють;

Діди лежать, а над ними

Могили синіють.

Та що з того, що високі?

Ніхто їх не знає,

Ніхто щиро не заплаче,

Ніхто не згадає.

Тілько вітер тихесенько

Повіє над ними,

Тілько роси ранесенько

Сльозами дрібними

їх умиють.

Зійде сонце,

Осушить, пригріє;

А унуки?

їм байдуже,

Панам жито сіють.

Багато їх, а хто скаже,

Де Гонти могила, —

Мученика праведного

Де похоронили?

Де Залізняк, душа щира,

Де одпочиває?

Тяжко!

важко!

Кат панує,

А їх не згадають.

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

І день, і ніч гвалт, гармати;

Земля стогне, гнеться;

Сумно, страшно, а згадаєш —

Серце усміхнеться.

Тарас Шевченко

Homonila Ukraine,

Langer Klatsch,

Langes, langes Blut in der Steppe

Es floss rot.

Es floss, floss und vertrocknete.

Die Steppen sind grün;

Großväter liegen, und über ihnen

Die Gräber sind blau.

Also groß sein?

Niemand kennt sie,

Niemand wird aufrichtig weinen,

Niemand wird sich erinnern.

Nur der Wind ist leise

Schlag über sie hinweg,

Nur früh betauen

Kleine Tränen

sie sind gewaschen.

Die Sonne wird aufgehen

Dräniert, wärmt;

Und die Enkel?

es ist ihnen egal

Herren säen Roggen.

Viele von ihnen, und wer wird sagen

De Gaunts Grab, -

Der Märtyrer der Gerechten

Wo wurde er begraben?

Wo Zaliznyak, aufrichtige Seele,

Wo ruht er sich aus?

Schwer!

schwer!

Der Henker regiert,

Und sie werden nicht in Erinnerung bleiben.

Homonila Ukraine,

Langer Klatsch,

Langes, langes Blut in der Steppe

Es floss rot.

Und Tag und Nacht Gewalt, Waffen;

Die Erde stöhnt, biegt sich;

Traurig, beängstigend und erinnere dich -

Das Herz wird lächeln.

Taras Schewtschenko