Літня пісня - Марія Бурмака

Сонце встає, небо розквітає,

Душу мою все це зігріває.

Сонце встає, баба накази дає -

Дід із відром по воду бігом!

Сонце встає, навкруги все цвіте,

Ясне небо сіяє, надію дає,

Співатимуть добрі, веселії люди,

Гулятимуть люди всюди, всюди.

А я відпочиваю,

На сонці загораю,

На хвилях колихаюсь,

На хлопців, хлопців задивляюсь.

Сонце встає, я відпочиваю,

Наша радіоточка все співає.

Гарний настрій дають, бо сонце встає!

І всі, хто це чує - не пошкодує!

Сонце встає, небо розквітає,

Душу мою все це зігріває.

Рано сонце встає, баба накази дає -

Дід із відром по воду бігом!

Die Sonne geht auf, der Himmel blüht,

All dies wärmt meine Seele.

Die Sonne geht auf, die Frau befiehlt -

Großvater mit einem Eimer zum Wasserlaufen!

Die Sonne geht auf, alles blüht ringsherum,

Der klare Himmel leuchtet, gibt Hoffnung,

Gute, fröhliche Leute werden singen,

Die Menschen werden überall hingehen.

Und ich ruhe mich aus,

Ich sonnen mich in der Sonne,

Ich schwanke auf den Wellen,

Ich sehe die Jungs an, Jungs.

Die Sonne geht auf, ich ruhe,

Unser Radiosender singt alles.

Sie machen gute Laune, denn die Sonne geht auf!

Und wer es hört, wird es nicht bereuen!

Die Sonne geht auf, der Himmel blüht,

All dies wärmt meine Seele.

Die Sonne geht früh auf, die Frau befiehlt -

Großvater mit einem Eimer zum Wasserlaufen!