SOSюра - Тік

Вона не любила Шекспіра,

Вона не читала сонети.

В неї не було Ромео, –

Вона була не зовсім Джульєтта.

Приспів:

Вона полюбляла читати Сосюру перед сном (2)

А бувало її кортіло,

Щоб хтось постукав і зайшов пішком в тіло

Душу зігрів теплом.

Приспів

Пацани не ведуться на веселий розврат

Вони просто вечорами шукають любов.

Плюють на гуманність і на культуру

Так нахабно заставляють читати Сосюру.

Приспів

Люблю весну!

Та хто її не любить,

Коли життя цвіте, як пишний сад.

І мов у сні шепочуть листя губи,

І шлють квітки солодкий аромат... Але

Приспів.

Sie mochte Shakespeare nicht,

Sie las keine Sonette.

Sie hatte keinen Romeo, -

Sie war nicht gerade Julia.

Chor:

Sie liebte es, Saussure vor dem Schlafengehen zu lesen (2)

Und da waren ihre Rinden,

Dass jemand anklopfte und in die Leiche hineinging

Er wärmte meine Seele mit Wärme.

Chor

Jungen werden nicht zu fröhlichen Ausschweifungen verleitet

Sie suchen nur abends nach Liebe.

Sie spucken auf Menschlichkeit und Kultur

So dreist gezwungen, Saussure zu lesen.

Chor

Ich liebe den Frühling!

Aber wer liebt sie nicht,

Wenn das Leben blüht wie ein üppiger Garten.

Und wie im Traum flüstern die Blätter der Lippen,

Und die Blumen senden ein süßes Aroma ... Aber

Chor.