Кличу тебе - Віктор Павлік

Ріка моєї долі виходить з берегів

І я малюю образ твій у небі.

Така вже твоя воля — я нежаданний гість,

Тільки, як я буду жить без тебе?

Приспів:

І знову кличу я тебе,

Тільки не чуєш, тільки не чуєш.

А без кохання до небес

Не долечу я, не долечу я…

А я не розумію неспокою душі:

То сум, то радість, то безсонні ночі.

А вітер знов навіє такі сумні вірші.

Що зі мною зрозуміти хочу.

Приспів

Коли надія стане росою на траві

І перестану я молити небо

У серці, мов у храмі сховаю образ твій,

Тільки, як я буду жить без тебе?..

Приспів (3)

Der Fluss meines Schicksals kommt von den Ufern

Und ich zeichne dein Bild in den Himmel.

So ist dein Wille - ich bin ein unerwünschter Gast,

Wie soll ich ohne dich leben?

Chor:

Und ich rufe dich wieder an,

Du hörst einfach nicht, du hörst einfach nicht.

Und ohne Liebe zum Himmel

Ich werde nicht heilen, ich werde nicht heilen…

Und ich verstehe die Unruhe der Seele nicht:

Dann Traurigkeit, dann Freude, dann schlaflose Nächte.

Und der Wind weht wieder so traurige Gedichte.

Was willst du mit mir verstehen?

Chor

Wenn die Hoffnung zu Tau auf dem Gras wird

Und ich werde aufhören, zum Himmel zu beten

In meinem Herzen, wie in einem Tempel, werde ich dein Bild verbergen,

Wie soll ich nur ohne dich leben? ..

Chor (3)