Чекаю - Аква Віта

Вода така бездумна і блакитна.

Надворі вересень, а небо наче в квітні.

Пожовкли спогади, зів'яли давні мрії.

І всі бажання, як одне, у мить згоріли.

Приспів:

Чекаю!

Чекаю!

Чекаю, кого — не знаю.

Чекаю!

Чекаю!

Чекаю, бо так бажаю.

Четвертий день думки дощу чекають.

Не п’ють, не сплять, не плачуть, не співають.

У них, мабуть, обітниця мовчання.

Що робить з нами кляте це чекання?

Летять птахи чи з дому, чи додому

І розчерком пера знімають втому.

Каміння спить, як спляча королева.

Навколо вартові - сліпі дерева.

Das Wasser ist so gedankenlos und blau.

Der September ist draußen, und der Himmel ist wie im April.

Erinnerungen wurden gelb, alte Träume verblassten.

Und alle Wünsche brannten in einem einzigen Augenblick.

Chor:

Ich warte!

Ich warte!

Ich warte, ich weiß nicht wer.

Ich warte!

Ich warte!

Ich warte, weil ich es will.

Am vierten Tag warten Regengedanken.

Sie trinken nicht, sie schlafen nicht, sie weinen nicht, sie singen nicht.

Wahrscheinlich haben sie ein Schweigegelübde.

Was macht diese verdammte Erwartung mit uns?

Vögel fliegen entweder von zu Hause oder von zu Hause aus

Und der Federstrich lindert Ermüdung.

Stones schläft wie eine schlafende Königin.

Rund um die Wache sind blinde Bäume.